Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків
Доволі часто, можна побачити, а можливо й стати очевидцем дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участі різних учасників дорожнього руху. Про те, які права та обов’язки мають винуватці та постраждалі такої події детальніше розповідає фахівець безоплатної вторинної правової допомоги в Україні.
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих їм збитків регулюються, зокрема положеннями Цивільного кодексу України, законів України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про страхування», «Про дорожній рух», а також Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила) тощо.
Права та обов’зки водія транспортного засобу, причетного до ДТП
Якщо особа є учасником дорожнього руху, а до таких осіб належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин, то в будь-якому випадку необхідно дотримуватись Правил.
Так, відповідно до пункту 2.10. Правил у разі причетності до ДТП водій зобов’язаний вчинити ряд необхідних дій, а саме:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, зазначені у попередньому підпункті, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки;
д) повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Після приїзду на місце пригоди працівників поліції водію слід звернути увагу на правильність оформлення ДТП. Наприклад, він має право зазначити працівникам поліції свої доводи та міркування щодо події, а за необхідності й надати письмові пояснення.
Після притягнення до адміністративної відповідальності водія, який винний у скоєнні ДТП, потерпілому слід звернутися до страховика, який забезпечив транспортний засіб заподіювача шкоди, за виплатою страхового відшкодування.
«Європротокол»: переваги та недоліки
Відповідно до абзацу третього пункту 2.11. Правил у разі настання ДТП за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, за відсутності травмованих (загиблих) людей, за наявності у водіїв взаємної згоди щодо обставин скоєння ДТП та за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водії можуть спільно скласти повідомлення про ДТП відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка (так званий «європротокол»).
У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить максимум 50 000 гривень відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України».
Відшкодування шкоди: що потрібно враховувати
До наведених вище правовідносин застосовуються загальні умови відповідальності, передбачені Цивільним кодексом України (ЦК України).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тож можна зробити висновок, що правове регулювання захисту прав особи в результаті ДТП відзначається складністю, а тому доцільно перед вчиненням будь-яких дій, пов’язаних з тими чи іншими правовими наслідками, звернутись до адвоката, оскільки під час такої пригоди формується можливий хід подій і цим відразу можливо передбачити позитивні наслідки чи запобігти вкрай несприятливим обставинам, а також, що дуже важливо, дозволить заощадити кошти на витратах та час при вирішенні питань відшкодування шкоди.
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП: звернення до суду
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у виплаті такого, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді.
Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення. Водночас, правові позиції Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування.
Тому звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду вказаної категорії справ, наприклад:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (стягнення відшкодування зі страховика та застрахованої особи не може бути солідарним);
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (виплата страхового відшкодування страховиком потерпілій особі не залежить від письмового звернення такої особи до страховика);.
- постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 610/1100/17 (відшкодування моральної шкоди спричиненої загибеллю особи у ДТП покладається на роботодавця-власника транспортного засобу);
- постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 641/5333/16-ц (моральна шкода спричинена ушкодженням здоров’я з винуватця ДТП стягується із відрахуванням розміру моральної шкоди, яку зобов’язаний виплатити страховик);
- постанова Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/4161/15-ц (визнання автомобіля фізично знищеним);
- постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 635/4944/14-ц (стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля можливе на користь особи, яка володіє автомобілем на відповідній підставі).
